Еволюція глобальної торгової структури та майбутнє доларової гегемонії
Нещодавно уряд США впровадив ряд радикальних тарифних політик, що викликало широкі дискусії щодо глобальної торгової структури та геополітичної економіки. Потенційний вплив цих політик має багато невизначеностей, а точки зору сторін також демонструють яскраву протилежність.
Перед тим як обговорити це складне питання, необхідно ще раз підкреслити важливість вільного ринку та світової торгівлі. Торгівля за своєю суттю є добровільною діяльністю, і вона відбувається лише тоді, коли обидві сторони вважають, що можуть отримати вигоду. Таким чином, торгівля не є грою з нульовою сумою, а тривале існування торговельного дисбалансу між країнами має свої підстави. З цього погляду всі форми мит є шкідливими, включаючи так звані "взаємні мита". Ці заходи безсумнівно завдадуть шкоди глобальному економічному зростанню та підвищенню продуктивності. Проте щодо механізмів, причин міжнародного торговельного дисбалансу та впливу мит на рух капіталу все ще існує величезна розбіжність. У цій статті буде зроблено акцент на цих питаннях.
Точка зору уряду
З погляду уряду, Сполучені Штати тривалий час перебували у невигідному становищі у торгових відносинах, що є яскравим свідченням величезного торгового дефіциту. Цей дефіцит вважається в основному наслідком захисних політик основних торгових партнерів (таких як Китай, Європейський Союз та Японія). Уряд, здається, вважає, що тривалий торговий дефіцит не має обґрунтованих причин і є результатом протекціонізму.
Уряд вважає, що ці протекціоністські політики в основному включають:
Митні бар'єри
Регуляторна політика, що вигідна національним виробникам
Основні країни-експортери маніпулюють обмінним курсом національної валюти для досягнення конкурентних переваг
Ці політики вважаються причинами занепаду промислової бази США, що призвело до серйозних економічних викликів для американських робітників. Реалізуючи чесну конкуренцію, уряд сподівається, що американські споживачі зможуть купувати більше вітчизняних товарів, що, в свою чергу, сприятиме відновленню промисловості та економічному зростанню.
Перспектива нафти та долару
Однак багато спостерігачів дотримуються іншої думки. Вони вважають, що США насправді отримують значну вигоду від торгового дефіциту. Споживачі в США користуються плодами важкої праці глобальної робочої сили (особливо з азійських країн) та низькими цінами на енергію, що забезпечуються видобутком нафти на Близькому Сході. З цієї точки зору, США є переможцем, а інші країни з працелюбними робітниками, які отримують лише мізерну винагороду, є програвшими.
Ця ситуація може тривати лише тому, що долар США є глобальною резервною валютою. Країни з торговим профіцитом змушені інвестувати свої надлишки в доларові активи, щоб підтримувати цю вигідну для США структуру. Проте така ситуація не є вічною. З часом накопичений дисбаланс може досягти критичної точки, що призведе до краху всієї системи, а реальний дохід американців може значно знизитися.
Щоб підтримати статус долара США як глобальної резервної валюти, США, як стверджується, вжили низку заходів, деякі з яких можуть бути суперечливими. Наприклад, деякі аналітики вважають, що зміна лідерів деяких країн Близького Сходу пов'язана з їхніми спробами кинути виклик домінуючій ролі долара в торгівлі нафтою.
Ця точка зору різко контрастує з позицією уряду. Уряд звинувачує деякі країни в маніпуляціях з курсом валют для девальвації, тоді як ця точка зору вважає, що США завжди намагалися підтримувати сильну позицію долара.
Перспектива руху капіталу
Існує ще одна, менш згадувана, але варта уваги точка зору, яка з точки зору капітальних потоків пояснює торговий дисбаланс. Згідно з принципом балансу платіжного балансу, якщо країна має торговий дефіцит, її капітальний рахунок обов'язково матиме відповідний профіцит, і навпаки. Але питання, чи торгівля стимулює капітальні потоки, чи капітальні потоки спричиняють торговий дисбаланс, заслуговує на глибше обговорення.
Ця точка зору вважає, що США мають найякісніші компанії у світі та найбільш інноваційне бізнес-середовище, що приваблює величезну кількість міжнародного капіталу. Глобальні інвестори прагнуть інвестувати в американські високоякісні та високозростаючі підприємства. Крім того, інвестори з деяких країн, з огляду на захист активів, також схильні переводити кошти до США, де правова система є більш розвинутою.
Згідно з цією точкою зору, тривала торгівельна дефіцитність США може не бути проблемою, а навпаки, відображати економічну силу. Це пояснення є більш оптимістичним для перспектив економіки США, вважаючи, що базові економічні показники та інвестиційне середовище США все ще мають потужну привабливість.
Комплексний аналіз
Складність глобальної економічної системи визначає, що ми не можемо пояснити всі явища з однієї точки зору. Теорія нафтових доларів, теорія капітальних потоків та погляди урядів на торгівлю мають свої обґрунтовані аспекти, але також мають свої обмеження. Торгівельний дефіцит дійсно в певній мірі сприяє профіциту капітального рахунку, але зворотний ефект також існує. Розуміння цієї двосторонньої взаємодії є ключовим для повного розуміння глобальної торгівлі.
Для США підтримка своєї ведучої позиції в глобальній економіці вимагає балансування багатьох факторів. Хоча митна політика може мати певний ефект у короткостроковій перспективі, в довгостроковій перспективі вона може послабити економіку США і зашкодити інтересам споживачів. Нерівномірний розподіл вигод глобалізації є реальною проблемою, але просте скасування глобалізації не вирішить проблем, з якими стикається середній клас.
У майбутньому статус долара як світової резервної валюти може стикнутися з викликами, але така зміна навряд чи відбудеться різко в короткостроковій перспективі. Основи американської економіки, її інноваційний потенціал та інерція глобальної фінансової системи в певній мірі підтримають статус долара. Проте, приймаючи рішення, політики повинні обережно розглядати довгострокові наслідки різних політик, щоб забезпечити конкурентоспроможність США в умовах змінюючоїся глобальної економічної ситуації.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Гегемонія долара США та глобальна торгова структура: виклики та можливості співіснують
Еволюція глобальної торгової структури та майбутнє доларової гегемонії
Нещодавно уряд США впровадив ряд радикальних тарифних політик, що викликало широкі дискусії щодо глобальної торгової структури та геополітичної економіки. Потенційний вплив цих політик має багато невизначеностей, а точки зору сторін також демонструють яскраву протилежність.
Перед тим як обговорити це складне питання, необхідно ще раз підкреслити важливість вільного ринку та світової торгівлі. Торгівля за своєю суттю є добровільною діяльністю, і вона відбувається лише тоді, коли обидві сторони вважають, що можуть отримати вигоду. Таким чином, торгівля не є грою з нульовою сумою, а тривале існування торговельного дисбалансу між країнами має свої підстави. З цього погляду всі форми мит є шкідливими, включаючи так звані "взаємні мита". Ці заходи безсумнівно завдадуть шкоди глобальному економічному зростанню та підвищенню продуктивності. Проте щодо механізмів, причин міжнародного торговельного дисбалансу та впливу мит на рух капіталу все ще існує величезна розбіжність. У цій статті буде зроблено акцент на цих питаннях.
Точка зору уряду
З погляду уряду, Сполучені Штати тривалий час перебували у невигідному становищі у торгових відносинах, що є яскравим свідченням величезного торгового дефіциту. Цей дефіцит вважається в основному наслідком захисних політик основних торгових партнерів (таких як Китай, Європейський Союз та Японія). Уряд, здається, вважає, що тривалий торговий дефіцит не має обґрунтованих причин і є результатом протекціонізму.
Уряд вважає, що ці протекціоністські політики в основному включають:
Ці політики вважаються причинами занепаду промислової бази США, що призвело до серйозних економічних викликів для американських робітників. Реалізуючи чесну конкуренцію, уряд сподівається, що американські споживачі зможуть купувати більше вітчизняних товарів, що, в свою чергу, сприятиме відновленню промисловості та економічному зростанню.
Перспектива нафти та долару
Однак багато спостерігачів дотримуються іншої думки. Вони вважають, що США насправді отримують значну вигоду від торгового дефіциту. Споживачі в США користуються плодами важкої праці глобальної робочої сили (особливо з азійських країн) та низькими цінами на енергію, що забезпечуються видобутком нафти на Близькому Сході. З цієї точки зору, США є переможцем, а інші країни з працелюбними робітниками, які отримують лише мізерну винагороду, є програвшими.
Ця ситуація може тривати лише тому, що долар США є глобальною резервною валютою. Країни з торговим профіцитом змушені інвестувати свої надлишки в доларові активи, щоб підтримувати цю вигідну для США структуру. Проте така ситуація не є вічною. З часом накопичений дисбаланс може досягти критичної точки, що призведе до краху всієї системи, а реальний дохід американців може значно знизитися.
Щоб підтримати статус долара США як глобальної резервної валюти, США, як стверджується, вжили низку заходів, деякі з яких можуть бути суперечливими. Наприклад, деякі аналітики вважають, що зміна лідерів деяких країн Близького Сходу пов'язана з їхніми спробами кинути виклик домінуючій ролі долара в торгівлі нафтою.
Ця точка зору різко контрастує з позицією уряду. Уряд звинувачує деякі країни в маніпуляціях з курсом валют для девальвації, тоді як ця точка зору вважає, що США завжди намагалися підтримувати сильну позицію долара.
Перспектива руху капіталу
Існує ще одна, менш згадувана, але варта уваги точка зору, яка з точки зору капітальних потоків пояснює торговий дисбаланс. Згідно з принципом балансу платіжного балансу, якщо країна має торговий дефіцит, її капітальний рахунок обов'язково матиме відповідний профіцит, і навпаки. Але питання, чи торгівля стимулює капітальні потоки, чи капітальні потоки спричиняють торговий дисбаланс, заслуговує на глибше обговорення.
Ця точка зору вважає, що США мають найякісніші компанії у світі та найбільш інноваційне бізнес-середовище, що приваблює величезну кількість міжнародного капіталу. Глобальні інвестори прагнуть інвестувати в американські високоякісні та високозростаючі підприємства. Крім того, інвестори з деяких країн, з огляду на захист активів, також схильні переводити кошти до США, де правова система є більш розвинутою.
Згідно з цією точкою зору, тривала торгівельна дефіцитність США може не бути проблемою, а навпаки, відображати економічну силу. Це пояснення є більш оптимістичним для перспектив економіки США, вважаючи, що базові економічні показники та інвестиційне середовище США все ще мають потужну привабливість.
Комплексний аналіз
Складність глобальної економічної системи визначає, що ми не можемо пояснити всі явища з однієї точки зору. Теорія нафтових доларів, теорія капітальних потоків та погляди урядів на торгівлю мають свої обґрунтовані аспекти, але також мають свої обмеження. Торгівельний дефіцит дійсно в певній мірі сприяє профіциту капітального рахунку, але зворотний ефект також існує. Розуміння цієї двосторонньої взаємодії є ключовим для повного розуміння глобальної торгівлі.
Для США підтримка своєї ведучої позиції в глобальній економіці вимагає балансування багатьох факторів. Хоча митна політика може мати певний ефект у короткостроковій перспективі, в довгостроковій перспективі вона може послабити економіку США і зашкодити інтересам споживачів. Нерівномірний розподіл вигод глобалізації є реальною проблемою, але просте скасування глобалізації не вирішить проблем, з якими стикається середній клас.
У майбутньому статус долара як світової резервної валюти може стикнутися з викликами, але така зміна навряд чи відбудеться різко в короткостроковій перспективі. Основи американської економіки, її інноваційний потенціал та інерція глобальної фінансової системи в певній мірі підтримають статус долара. Проте, приймаючи рішення, політики повинні обережно розглядати довгострокові наслідки різних політик, щоб забезпечити конкурентоспроможність США в умовах змінюючоїся глобальної економічної ситуації.